Зрозуміло, спільні переживання бувають різні. У роки суворих випробувань нація згуртовується «від малого до великого», дає відсіч зовнішньому ворогові або виправляє економічні «перекоси» героїчними зусиллями всіх без винятку верств суспільства, переживаючи масове хвилювання колосального «напруження» емоцій. Але тут йдеться про ті тривоги, які були доступні широким масам у видовищному чи духовному сегментах соціального життя соціуму доти, доки пандемія Covid-19, перманентний карантин та локдаун не змінили нашу сучасність до невпізнанності. Так, ми цілком обґрунтовано, спираючись на висновки соціологів, стверджуємо, що колективні емоції корисні літнім українцям, як і будь-якій іншій віковій групі, яка населяє не лише Україну, а й будь-яку іншу державу. Будинок для людей похилого віку «Єдиний Центр» дає своїм постояльцям можливість залишатися шановними членами суспільства і переживати емоційні «сплески» в компанії однолітків, які чудово розуміють один одного і також потребують емоційної розрядки.
Негативні зміни, які привнесла в навколишній світ епідемія SARS-CoV-2
Вимушене роз’єднання населення неминуче призводить до обтяжливих явищ, які сучасне суспільство планети тільки вчиться обходити всіма доступними способами. Один із найважчих психологічно моментів, з якими зіткнулися мільйони землян, — це ізоляція та самоізоляція. Природно припустити, що такі заходи, як похід на стадіон, на концерт у форматі open air, релігійні чи духовні збори апологетів довго, а можливо, і безстроково, не будуть доступні. Чому ми заговорили саме про таку ситуацію у зв’язку з тим нагальним дефіцитом, який відчувають люди з особливими потребами, які досягли поважних років? Справа в тому, що люди похилого віку постійно знаходяться в емоційній та фізичній ізоляції навіть перебуваючи у себе вдома в колі сім’ї. У дуже поодиноких випадках у них є можливість спілкуватися в рамках своєї вікової групи ще десь окрім лавки біля будинку (і те, це ще не найсумніша ситуація).
Роз’єднання населення — віддалені контакти не приносять емоційного задоволення
На початку тих часів, коли виникли перші проблеми з комунікаціями, багато інтровертів весело жартували з цього приводу: «<< em>Так я все життя готувався саме до такого розкладу». Проте, минуло півроку і навіть затяті мізантропи «завили» — виявилося, що навіть те емоційне підживлення, яке надходило через соціальні мережі, безповоротно вичерпалося, оскільки її «донори» перестали отримувати колективні переживання, що гарантували відновлення ресурсів. А для інших навпаки — пандемія і локдаун стали можливістю позбутися остогидлих контактів і перейти на посилену увагу саме до тих близьких і рідних, хто справді потребує цього і по-справжньому нам дорогий.
Тенденція до тотального «олюднення» справді існує, що зовсім не дивно, адже багато жителів планети втратили через згубний вірус своїх улюблених родичів та подружжя. Після таких випробувань люди стали набагато дбайливішими один до одного, усвідомлюючи швидкоплинність часу і недовговічність матерії. Вони почали визнавати себе в тому, що деякі з них потребують набагато більшого розуміння, ніж було доступно раніше.
Для більшості співгромадян карантинні обмеження символізують відсутність масових заходів, що характеризуються веселощами та чуттєвою розрядкою/зарядкою. Первобытно-общинные потреби неминуче виявляються у таких екстремальних ситуаціях, як масштабне струс засад всього цивілізованого світу. Виникає враження, що все, чого хочуть люди, самі не усвідомлюючи цього до кінця — це зібравшись разом якнайбільше вирішувати якісь глобальні питання культурного та світоглядного характеру, поклонятися богам і танцювати на величезних танцполах. Глибинна людська природа вимагає такого сильного ефекту, як колективне хвилювання.
Світова соціологія вже понад сто років відстежує виникнення колективних переживань у рамках історичних подій
«Тільки загальна ідея і всепоглинаюча мета доставляють людям найповніше і найяскравіше відчуття радості», — цілком аргументовано вважає відомий соціолог. Еміль Дюркгейм, який жив і і практикував на рубежі XIX-го і XX-го століть мови у Франції. Творчі події, що об’єднують тисячі очевидців і учасників, або вболівальників, які з нетерпінням чекають кожного гострого моменту в ході важливої футбольної зустрічі, об’єднуються в єдиному пориві і переживають незвичайний душевний підйом, який згодом ще довго живить їх психоемоційний стан. Віддалене спілкування в соцмережі схоже на подібні переживання, якщо погляди багатьох користувачів «прикуті» до тієї самої події на моніторах десктопів або смартфонів. Проте, все ж таки ніколи не досягається такої наснаги, яка доступна під час телевізійного перегляду олімпійського змагання, що транслюється в режимі реального часу, або вирішальної зустрічі двох команд, що поперемінно лідирують у національній першості.
Пандемія SARS-CoV-2 позбавляє людств соціальної консолідації
Масовий заряд позитивом дедалі більше вислизає від суспільства в умовах тотальної епідемії та постійної видозміни штамів ковіда. Повсюдно потрібно і глобально, і локально усувати дефіцит колективних переживань, які приносять людям радість буття. У той час, коли тисячні збори неприпустимі через загрозу подальшого поширення коронавірусу, соціологи пропонують «приємно хвилюватися» у групах та невеликих об’єднаннях співгромадян, згуртованих хоча б за територіальною, ідейною чи філософічною ознакою. Таке проведення часу надзвичайно дієво як профілактика вікових патологій, адже ті, кому за 60, 70 і навіть 80 років також, а можливо і більш, ніж молодші покоління, потребують адекватного обміну накопиченими емоціями.
Українські пенсіонери, які досягли похилого віку, часом важко переміщуються в межах стандартної квартири або в приміщеннях приватного особняка. Навіть послуги доглядальниці, яка періодично приходить до них як погодинна медсестра або стаціонарно протягом двадцяти чотирьох годин, не забезпечують задоволення природної потреби спілкуватися, а лише гарантують чистоту, охайність та своєчасний прийом медикаментів.
Рідні люди готові допомагати в усьому, але часу в переважній більшості випадків катастрофічно не вистачає, адже відірватися від власного бізнесу, робочих обов’язків чи навчального процесу переважно доступно лише не надто тривалий годинник нічного сну. Патронажний сервіс, пропонований приватними особами, далеко не завжди відповідає очікуванням, а от стаціонарні послуги, які пропонує приватний будинок для людей похилого віку «Єдиний Центр», що гарантують професійний догляд за літніми, що включає також такі, на жаль, часто затребувані заходи, як хоспіс і паліативна допомога.
Геріатричний пансіонат «United Center» допоможе українським сім’ям подолати складнощі в опіці дорогих людей похилого віку
Багато співгромадян, у кого батько чи мати, дідусь чи бабуся, брат чи сестра, дядько чи тітка потребують ретельного забезпечення, розуміють, що складнощі, які обумовлюють хвороба Альцгеймера, паркінсонізм, старече недоумство (сенільна деменція) або оперативне лікування, складно подолати в домашніх умовах. Додамо до сказаного вище, що перелом шийки стегна стає для дорослих страждальців перешкодою для елементарного походу на балкон/лоджію або в туалет. Проте, доброзичливі «сестри милосердя» «Єдиного Центру» допоможуть і з пересуванням, і з гігієнічним забезпеченням усіх постояльців, у тому числі тих, хто «прикутий» до ліжка, — це інваліди та післяопераційні підопічні.
Окремо згадаємо , який складає персонал закладу з урахуванням актуальних аналізів та рекомендацій спеціалістів. У доступі також індивідуальне годування, якщо підопічний позбавлений самостійності у цій важливій для нормальної життєдіяльності процедурі.
Співробітники пансіонату максимально нормалізує роботу ШКТ (шлунково-кишковий тракт) гостей будинку для людей похилого віку, оскільки відновлення після хірургічних операцій або ОНМК (гостре порушення мозкового кровообігу) потребує консолідації всіх життєвих сил та нормалізації функцій усіх органічних систем.
Нагадаємо, що проживання поодинці неприпустимо внаслідок зношування опорно–рухового апарату у людей похилого віку, а також таких явищ, як склероз, періодична втрата пам’яті та судинна деменція, які помітно збільшують ризики травматизму та топографічного кретинізму, що часто призводять до того, що людина губиться у просторі і не в змозі знайти дорогу до будинку . Природно, що в такій ситуації не йдеться про відвідування цікавих гуртків, секції з ухилом у оздоровчу фізіотерапію, йогу чи дихальну гімнастику, а також немає можливості записатися на плавання, хоровий спів чи шаховий/шашковий клуб.
«Єдиний Центр» надання патронажних послуг дає те, що недоступне у державних закладах охорони здоров’я
Делікатне та доброзичливе оточення допомагає людям похилого віку після інсульту або інфаркту, обтяженим остеопорозом та паркінсонізмом, повернути колишню здатність взаємодії з іншими людьми. Що надає сили у таких складних життєвих ситуаціях? Насамперед це природна потреба до спілкування, реалізація цього прагнення у посильній формі — за будь-якої патології людині поважних років необхідна емоційна взаємодія на своєму рівні. Вдома це практично неможливо. Крім фізіологічної стабілізації у стінах геронтологічного пансіонату доступне навіть духовне очищення та зміцнення індивідуального світогляду, що залишається в стані, що похитнувся, в рамках самоізоляції.
Які об’єктивні обставини орієнтують українські сім’ї на вибір на користь перебування родича в приватному будинку для людей похилого віку?
- Соціальна адаптація доступна в більш прийнятному форматі, ніж той, який пропонують державні установи геріатричного сегменту.
- Атмосфера епідемічної паніки, яка повсюдно виникає у різних локаціях країни, сприяє поширенню психічних розладів та серцево-судинних загострень у середовищі українських пенсіонерів, побут яких обтяжений невиліковними патологіями. У стінах приватного хоспісу сприятлива обстановка, цілодобове спостереження фахівців, ласкаві доглядальниці та сусіди, що розуміють, обнадіюють ремісією та покращенням психоемоційного фону.
- Спілкування з однолітками для Ваших дорогих людей похилого віку безцінно — обмін розуміючим поглядом із сусідом по кімнаті краще за будь-які слова здатний забезпечити постояльцеві гарний настрій на весь день.
- Найчастіше людина посміхається і сміється тоді, коли вона у добрій компанії — так вважають компетентні соціологи. У нас немає підстав не довіряти їм, адже те, що відбувається в геріатричному пансіонаті, є прямим підтвердженням цього спостереження.
- «Підживлення» організму позитивом необхідне як повітря. Гості «Єдиний Центр» насолоджуються спілкуванням у колі своєї вікової категорії, що дозволяє говорити про реалізацію умов гідної «золотої осені» їхнього життєвого шляху.
Підкреслимо, що, як показують соціологічні дослідження, негативні емоції мають побутову «прилипливість» і поширюються подібно до інфекційних захворювань. Стерильність громадських контактів у хорошій геронтологічній установі вселяє впевненість та спокій у серця рідних та близьких, які довірилися пансіонату «United Center» в опіці за літнім родичем.